Усе, що вам потрібно знати про це коротко і доступно.
Чортен
Буддистські ступи – логічне продовження курганних поховань індійських правителів. Ретельно розроблені принципи будівництва, складна символіка – все це з’явилося значно пізніше.
В Індії та Непалі це «ступа» (із санскриту – «маківка, купа землі, каміння, земляний пагорб»), у Тибеті – «чортен» (хоча слово «ступа» теж у вжитку), у Таїланді – «чеді», у Камбоджі – «пагода», на Шрі-Ланці – «дагоба», у М’янмі – зеді та пато.
У переважній більшості випадків ступи – це релікварії. Тобто в середині замуровано щось священне – попіл Будди, його волосся, зуб, кістка, попіл поважного лами, дорогоцінне каміння, яке дивом з’явилося на місці кремацій махасіддхів, тощо. Спочатку всі ступи були релікваріями. Пізніше з’явилися ступи в ознаменування – зведені на честь якоїсь події. Оскільки ступи надзвичайно священні, то що всередині подивитися ніяк не можна. За рідкісним винятком. У Янгоні (М’янма) є чеді з волосом Будди. Одного разу в неї влучила блискавка. І зробила прохід усередину. Я заходив у неї, коли був у Янгоні. Волос Будди бачив.
Символізм ступ – тема для цілого трактату. Ступа це і Світове дерево, і образ Всесвіту, і уособлення різних психічних станів людини, і багато чого ще, про що можна прочитати в літературі. А я хочу тут навести одну маловідому легенду про те, чому ступи в Південно-Східній Азії мають такий вигляд. Одного разу учні запитали в Будди: Як увічнити пам’ять про тебе і твоє вчення? У відповідь він розстелив на землі свою чернечу тогу, в її центрі розмістив перевернуту чашу для милостині і поставив зверху свою парасольку. Одне з трактувань символізму ступи – розбивка за Стихіями: квадратна основа – Земля, напівкругла частина – Вода, трикутна частина – Вогонь, шпиль – Повітря (Ефір, Космос). Парасолька – символ королівської влади. У ступах тибетського типу на вершину встановлюють соембо – символ вогню, сонця і місяця.
Є кілька класичних місць, де ставлять ступи: вершини гір (там, де це можливо), перевали, храмові комплекси, монастирі. Якщо на перевалах і вершинах ступи ставлять там, де це можливо (це й так уже саме по собі те, що заведено називати місцями міли), то місця для ступ у більш доступних точках ретельно відбирають.
Усі ступи (крім бонських) обходяться за годинниковою стрілкою.
Загалом же, мабуть, головна ідея ступи – від щільного земного до тонкого небесного – до космічної піднесеної свідомості.