Categories: Гималаи

Как я провел лето в Гималаях

На Канамо пик

Итак, как я провёл лето в Гималаях?

Краткая версия – хорошо провёл!

А теперь переходим к более подробной версии.
Два месяца в Гималаях были довольно-таки насыщенными событиями, впечатлениями, встречами, о чем частично здесь на сайте уже есть материалы (тут, тут, тут и тут).

Наша группа

Но, пожалуй, самым важным лично для меня был поход на Канамо пик – без пятнадцати метров шеститысячник. О том, как наша команда осуществила этот маршрут я уже рассказал здесь. А теперь лично моё под заголовком “Никогда не сдавайтесь”! 🙂

Идею восхождения на Канамо пик я вынашивал примерно месяцев 7-8. Но чем ближе была поездка в Индию, тем больше я сомневался по поводу своего в ней участия в связи с состоянием здоровья. Не хочу вдаваться в подробности и описание причин. Если вкратце, то ситуация была такой – один день я себя чувствовал отлично, а на следующий день – хуже некуда. Причём “хуже некуда” бывали всё чаще по мере приближения вылета в Дели.

В Дели. Мейн базар

Отменить свою поездку мне не представлялось возможным. Да, вероятно, мой напарник Андрей Захаров справился бы и без меня, но ответственность за группу всё равно была на мне.

Ну, и всё-таки, я же мечтал об этом восхождении.

Сад Камней Чандигарха

Поэтому я поставил поэтапные цели:

1. Долететь до Дели.
2. Доехать до Вашишта.
3. Доехать в Спити.
4. Выйти на трек.
5. Подняться на вершину.

На каждом этапе я мог отказаться от дальнейших. И порой я был близок к этому 🙂 Пару раз даже очень близок.

Со старым другом

Даже в день выхода в трек я сказал утром группе, что я, похоже, не иду. И пошёл 🙂 Мне неловко перед ребятами, наверное, выглядело это со стороны, скажем так, странно. Но, что было, то было. Я не притворялся, всё было честно. Я ведь не первый раз в горах и мне не хотелось осложнять жизнь группе. Но, надеюсь, не осложнил 🙂

На акклиматизационном выходе

“Волшебную кнопочку” для своего тела, позволившую мне не то, что пойти, а чуть ли не побежать на вершину, я нашёл за день до восхождения и с переменным успехом пользуюсь ею до сих пор. Да, так бывает…

А ведь мог сдаться, предпосылки к этому были.

На вершине. Канамо пик

К чему это я всё? К тому, что не сдавайтесь никогда! Даже, если кажется. что всё против вас. Не сдавайтесь и всё!

Сергей Мазуркевич

Если Вам понравился данный материал, Вы можете поддержать Сайт Востоколюба финансово. Спасибо!

28.09.2018

Facebook Comments
mifvitamin

Recent Posts

Shan Tuyet tra – Чай Сніжних гір

Чай Шан Туйєт. Він же сноу шань ти. Він же чай снігових гір. Збір врожаю…

2 місяці ago

Ступа, чортен, чеді. Назв багато – суть одна

Усе, що вам потрібно знати про це коротко і доступно. Чортен Буддистські ступи - логічне…

4 місяці ago

Шлях чаю. Фрагмент трактату Пу Ю «Бурштиновий водоспад гори Лао»

Чай В одній із віддалених провінцій Піднебесної, поетично іменованій Землею трьох туманів*, серед рисових полів…

4 місяці ago

Монах і чай 2

На водоспаді. Перша частина тутЯ виїхав з Паю рано вранці. На оглядових майданчиках на перевалах…

4 місяці ago

Монах і чай

У чайной лавки Джекки Чана. Того разу я здійснював свою першу подорож на мотобайку Північним…

4 місяці ago

Танці у вогні або вогняна містерія народу Па Тхен

Рік тому я не мав уявлення про гірський народ Па Тхен, та, і до В'єтнаму…

4 місяці ago